РІЗДВО - ЦЕЙ ЧАС НАДІЙ І ЛЮБОВІ

Це особливе свято. Цього дня по нашій планеті самим законним чином крокує казка. Вона приносить нам надію на краще, дарує нам безліч подарунків, примушує сподіватися на краще. В цей час ми починаємо почувати себе героями цієї казки. У кожному з нас прокидається дитина, ми починаємо сприймати те, що відбувається очима дитини, хоча ми давно вже не діти.

Дружба?

Дружба - це взаємовідносини, грунтовані на взаємній відкритості, повній довірі, спільності інтересів, відданості людей один одному, їх постійній готовності у будь-який момент прийти один одному на допомогу. Але у наш час мало хто розуміє значення цього слова.Адже більшість тих хто дружить зрештою розходяться і поливають один одного брудом.Сама через це пройшла і думаю не одна я така.Багато людей бояться відкритися людині тому що врешті-решт колись ваша дружба припиниться і усі ваші таємниці, секрети знатимуть усi.Чи не так?Якщо дружні почуття мають певні межі, це говорить про те, що йдеться про несправжню дружбу. Кожен з нас має товаришів і приятелів для спільних розваг, в якості " жилета", в який можна поплакатися, але справжній друг - це друг на усі випадки життя. У справжній дружбі, коли відчуваєш іншого як самого себе, можна розповідати про все без ніяковості.На справжню дружбу не впливають час і відстань. Люди можуть розмовляти один з одним лише зрідка, бути в розлуці впродовж багатьох років, але все одно залишатися дуже близькими друзями. Подібна постійність - відмінна риса дружби.Але це усе не означає, що між друзями не буває суперечок, навпаки, вони можуть сваритися, залишаючись при цьому друзями. Хоча це може винести не кожна дружба. Зазвичай друзі знають межі дозволеного і якщо виникають якісь проблеми, то можуть їх вирішити, обговоривши. 

  Головне - витерпіти цей час і зуміти зрозуміти людину, це дуже складно, утримати дружбу, що зав'язується. Міцна дружба по-іншому і не будується, треба бути терпимим і не дивлячись ні на що не втрачати упевненості.

Розбито серце.

Велике занепокоєння заподіюють ті люди, яким не можеш відповісти симпатіями і доводитися всіляко підбадьорювати і приділяти уваги, щоб не зробити боляче і не образити.
Але давати надію на те що є у людини шанс(хоча його немає) - буде неправильним.Проблема в тому що не знаєш як бути, з одного боку виходить обман, а з іншою жалість.
Ще хотілося б зачепити гру в любов, щодо: Не грай в любов - закохаєшся. Це часткова правда, з одного боку приємно, приносить задоволення, а потім виходить і справді людина закохається.

Візьмемо сни і мрії, коли так би мовити нерозділене кохання давить на людину, вірніше сказати почуття і підсвідомість, люди занурюються в мрії, а в снах живуть.Тим самим вселяючи надію(хоча як мовиться :" Надія помирає останньою". Тим самим в реальність вже неохото повертатися.А це вже недуже добре.
Обережніше, коли проявляєш співчуття людині, великий шанс, що ти закохаэшся.